Я не знаю хто Ти, але я Тебе завжди відчуваю поряд!)

Дом-это то место куда хочется возвращаться!

Я ЗНАЮ ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ!

Я прошу тебя только не говори
не испорть картину дуростью
которой(я не сомневаюсь)у тебя превелико
в моей голове ты прекрасен мил и безумно умён
читаешь Сартра Камю и батюшку Карла
и по ночам ты думаешь о неземном
я смотрю на тебя и не могу отвести глаз
не могу поверить что есть такие прекрасные люди
жаль что за жизнь они встречаются лишь несколько раз
для меня ты как Феникс нереален ты быль
и как только ты заговоришь
красота твоя превращается в пыль
о глупец за что боги тебя одарили харизмой и красотой
почему ты герой недописаной мною картины
почему?почему если выглядит умным то внутри быть должен пустой

За сьогодні я дуже втомилася... Сталося так що сон давно вже не грів моє тіло. Я проходила біля зеркала і...зупинилася.
Мої очі були майже повністтю пронизані червоними нитками капілярів. Вони як голодні змії налетіли на яскраво блакитну райдужку і висасували з неї колір роблячи її тусклою й розмитою. Обличчя було блідим-блідим. Лише вуста палали яскраво-червоним кольором. Тіні під очима зробилися сіримиі з кожною секундою хтіли розповзтися по всьому обличчю.
Я пішла дочитувати заплановану на сьогодні главу диво-книги. А потім лягла спати. Моє тіло відчуло несвітню насолоду і тепло. Сьогодні я заснула навіть без плеєра. І тепер я мирно сплю біля своїх ніг. Зараз я доспіваю собі колискову допишу це і лягу спати біля себе...Я теж втомилася...

Добраніч мої милі!
(день сьогодні був добрим.вчора я багато часу провела гуляючи на самоті а потім з друзями.сьогодні теж були приємні зустрічі і пригоди.все добре і неспокійно.все добру! все дуже-дуже добре!!!...)

Зараз читаю вже другу роботу цього філософа. І мені захотілося поділитися кількома цитатами з першої роботи "Бунт мас".


( Read more... )

Що про людину можу сказати краще за її життя? Не судіть без певних підстав!
Це все не має значення!
Хочу спати і знати.
"Дружба-религия новых ребят"Ляпис Трубецкой

( .. на последнем метро )

( Шрі-Ланка )

Генії народжуючись випереджають свій час. Я ж явно запізнилася. Якщо не на 30-50 років то на кілька століть....
    
*****

Кожен ранок я народжуюся і кожен ввечір засинаючи помираю (хто цю думку оспівав?) Все що я про себе знаю зранку не більше ніж сон який мені наснився вночі. Такий туманний і зовсім неважливий. Цінний лише той досвід який лишається в крові мязах мізках і почуттях (відчуттях). Все що зі мною відбувається за день помирає з приходом ночі.

*****

Милі друзі а давайте зі мною на Ляпіса Трубєцкоґа?) Ну ж! ! !

Давай поїдимо кудись далеко на автобусі!!!?

Була в Батурині сьогодні. Все клёво. Втомилася,забулася,забилася. Не погане місце. За знання треба платити. Всё нормально! "Жека,ты знаешь"... МОЯ РАДУГА!... Музика-наркотик. "Мне не лень,у меня олени"...."научи меня быть счастливым"!!

Як же я люблю осінь!... Час прогулянок....

1.Прокидаєшся ранком. Так холодно...З ліжка вилазити не хочеться. І знаєш добре що ТАМ холодно. За вікном холодно, без ковдри холодно і ще й гарячу воду відключили. Швиденько встаєш...Ковдру не знімаєш і біжиш ставити чайник. Босими ногами да по холодній підлозі..)

2.Натягуєш порвані джинси,реглан старий,але улюблений. Зі шкафу дістаєш теплу кофту на замку і жилєтку. Залазиш в драні кеди,які з тобою побували і в горах, і на морі, і в горах, і в степах,і в місті , і в горах.... Да... "Літо вдалося!"-думаєш собі. Так от, одягаєш подрані кеди,натягуєш на голову капюшон і в путь!... На сьогодні спідниці довгі,шарфи різнокольорові,чобіточки милі лишаєш... Сьогодні ховаєшся в капюшон і слухаєш даб...

3.Люблю гуляти восени. Люблю гуляти одна.Нікого не хочеться. Ніхто не розділить таку красу щиро.Да і навіщо?Природи і так повно,аж в межах мене не вміщається)Гуляю парками,дорогами,дворами,вуличками,містами. А сьогодні йшла в час коли якраз темніє...То диво! І нос замерз. От відігріваюся)...

Сьогодні гуляла маленькими вуличками нашого міста... Яка ж вона красива осінь! Тільки сьогодні я зрозуміла що Вона прийшла. Листя шуршить під ногами. Свіжие вологе повітря.... Всеохоплюючий сезон гниття)
Вчора до мене прийшли дві мої прехороші подруги. Як то класно говорити годинами. Розмови за кружкою чаю.  Просто говорити!.. Душевно-душевно.... Настрій піднявся на довго. А взагалі все добе. Тихо мирно ... Книги чаї і з дому йти не хочеться. Але розклад на вихідні хороший і цікавий...

Стало цікаво що я про прихід осені писала в попередні роки :

08 вересня 2008

І ось почалася осінь.Моя люба осінь.Правда ніяк ця спека щось не спаде,але то ж фігня.Скоро як прийде та Осінь-мати і всіх нафіг повбиває ))Ги-ги-ги..!!!)

12 вересня 2007

нарешті прийшла осінь.....
нарешті це нудне зелене листя почало помирати і забавляти мене своєю смертю.....
нарешті картина за вінком кожен ранок змінюється.....
нарешті  температура падає.....
нарешті прогулянка містом тішить,а не дратує....
нарешті холодний вітер....
нарешті мій любий довжелезний шарф і шапка з полями.....
нарешті листя падає і незаважає слідкувати за життям інших....
нарешті всі скаржаться на погоду.....
нарешті сум є не лише мій....
нарешті руки тримають замерзлу пляшку....
нарешті свіжість зустрічає зранку а  пил....
нарешті захворіла.....
нарешті солодкий мед і гарячий чай....
нарешті згадала про інших,але не захлибнулася ненависттю.... 
нарешті повноцінна самотність...
нарешті можна сховатися від вітру за чиєюсь спинною.....
нарешті прийла моя люба осінь....






От так от! Вітайте пані Осінь!

Нещодавно я засипала і прокидалася під шум моря... А тепер-під гуркіт машин. Нещодавно я засипала на свіжому повітрі у спальнику на пісочку...А тепер в ліжку.... ех...
Джазовий фест вдався на славу. емоцій різних багато. Були і препогані. Але загалом нічого не зіпсувало відпочинок.єдине що знову і знову я розумію ... але то не потрібно.
Дорога.....
Трешова видалася) Гарні розмови,нові знайомства,стук колес,довгі зупинки ....
Там...
Море,шторм,люди прекрасні.... Сонце,чаї смачні. А ще я каталася на конях. Не пошкодувала. Вперше сіла на коня і вже галопом поміж гір мчуся)
- Маша,познакомтєсь,ета ваша лошатка. Єйо звать Солнишко!
-Ето ваш . Ево звать Лорд.
-Ето ваша. Зовут ... (непамятаю)
-А це ( мені каже) ваша дівчинка. Торнадо!)
Комусь Сонечко, комусь Торнадо. І так все життя)) Але моя гарнюня молодець!) Не підкачала....
Ще гарним спогадом став гурт Шрі-ланка. Плслухайте. Для мене вони-приємне відкриття) Особливо їх новоспечений барабанщик. Він такий харизматичний. І НЕРЕАЛЬНО схожий на кота з "Алиса в странє чудєс". Хоч бери та малюй.... Ех.. Бувають же люди такі приємні.... Тепер в обличчях київських вуличних музик бачитиму його.
А ще гори... Ми на Хамєлєона залазили) Красиво там. Але .... Природа інколи не може вразити більше ніж люди. Яких приємних людей мені там довелося зустріти. Якось мене мої загубили а чужі знайшли. І я зрозуміла що не помру з голоду) Готові були напоїти,нагодувати.. Такі милі! Вік тут не має ніякого значення. НІЯКОГО! І стан теж!!!! Н-І-Я-К-О-Г-О ! ! ! Да і зі старими знайомими мило погомоніла, і з зовсім нещодавніми - здружилася. Такі мандри не дають розвіритися у людях. Бо коли я їхала тули то була зовсім на межі. Дай мені, Боже, сил не розвіритися до кінця в Твоїх творіннях......
Що ще? Та все пречудово. Байок багато цікавих маю,але то при зустрічі,за чашкою чая!!!!


Любіть людей що навколо! Не грубіть,захищайте,слабшим допомагайте. Адже найближчі то найдорожче. А якщо поряд погані люди-тікайте. Самому краще жити ніж з вовками, то я знаю напевне!!!! Знайдуться хороші... Не загубитеся,не зневіритеся. А якщо лишитеся з тими хто вас нищить-зламаєтеся,життя стане пеклом,а серце-притулком злоби. Любіть !!!!!!.......

"За знание нужно платить"
Ця фраза з мого улюбленого спектаклю стала одною з найбільших істин які мною були колись осягнуті. Чим вищого гатунку знання тим вони дорожчі. Чим далі тим важче здобуваються знання. Але є і такі знання які даються нам даром. Таке буває дуже рідко але боги (Бог) інколи посилає своїм вірним ( а не рідко і невірним) знання просто так. Такі знання треба приймати з повагою та відповідальністтю.
Знання - величезна сила. Іноді за них ми платимо дуже багато. Іноді вони нас вбивають...Той хто вкусив їх вже не повернеться назад (і це найстрашніше)  і відчуватиме завжди нестримний голод за ними. І я справді не знаю чи воно того варте...

Спустившись з гір повернувшись з такої пригоди за сухе писання букв сідати не хотілося а тепер спогади стерлися. Вірніше модифікувалися і не перетворюються в слова. Радуга загалом сподобалася! Але більше сподобалася дорога. Через ЛЬвів кучою електричок. Пустий майже вагон електрички. За вікном видніється кордон а ми голови висовуємо з вікон і сміємося. А там нас на машині підкинули до села потрібного. Але.. Вже темніється і 12 кілометрів село + в гору 8. Резинові чоботи і важі рюкзаки)
Небо в зорях а дороги в калюжах!)
До 12 йшли. Дійшли й доїхали під гору там і переночували..... Далі пішки і на конях) Край світу нашого не такий далекий і страшний!!!!
Від Радуги почуття двоїсті. Але загалом все класно. Там гори трави приємні знайомстра. Там струмок за яким я пішла там вогнища і пісні. А ще п`яний(?) поляк(???) який грав на трубі всю ніч. А ще ми в чайній допомагали. Їм трави збирали і чаї соки разом робили.....
Дорога назад теж була цікава) Їхали через Самбір. У приятеля були.
Про погані враження выд поъздки краще не говоритиму. Хай засаряють мене лише а не мережу Інтернет)

Все це писати не хотіла. Хотіла написати щось інше душевніше але поки друкувала....забула...\\\)
Люблю вас і бажаю вам щастя!

( з розмови з мамою :-раньше ты всегда улыбалась-дурною була.дурні лише завжи посміхаються)

Ще жодна подорож не викликала у мене стільки насторог!
Я хвора!
В Зубі миш`як, який мені треба буде самій дістати.
Нога болить досі.
Багато цікавих заходів пропускаю....
Да і той фест що в Києві був ніби від Радуги мені аж дуже не пропер....
Короче налаштована я як на війну)))
Але там будуть гори і я цікавих набрала собі журналів... Тож в будь-якому разі прорвуся!
Їду на Радугу, в гори. Чекайте після 20-го!


Люблю і вже сумую!!)

"Знаменитые люди делятся на две категории: одних человечество не хочет забыть, других - не может"
Владислав Гжещик

Пошли нам, Господи, терпенье - княжна Ольга Романова  накануне расстрела

Пошли нам, Господи, терпенье
В годину буйных мрачных дней
Сносить народное гоненье
И пытки наших палачей.

Дай крепость нам, о Боже правый.
Злодейство ближнего прощать
И крест тяжелый и кровавый
С Твоею кротостью встречать.

И в дни мятежного волненья,
Когда ограбят нас враги,
Терпеть позор и оскорбленья,
Христос Спаситель, помоги.

Владыка мира, Бог вселенной.
Благослови молитвой нас
И дай покой душе смиренной
В невыносимый страшный час.

И у преддверия могилы
Вдохни в уста твоих рабов
Нечеловеческие силы
Молиться кротко за врагов.


Франц Кафка. Дневники.
1920 9 января. Суеверие и принцип и осуществление жизни. Через рай порока достигаешь ада добродетели. Столь легко? Столь грязно? Столь немыслимо? Суеверие — оно просто.

Ще до "+" життя одному.
Я от хворію як вже казала. І от на днях коли хвороба разбушивалась я вирішила влягтися раніше. Десь біля часу ночі... То нажаль для мене "раніше". І от я вляглася.. Голова боить морозить у голівонці БРЄД і тут..... Роздається жахливий неприємний писк домофона. Хто міг от так завалитися до мене в час ночі? Я в паніці підриваюся. Питаю хто..... сестра. Відчиняю двері а там моя сестра. Стоїть босонж захекана шлёпки в руках.... Короче до неї причіпилися якісь і вона побігла до мене. Транспорт вже майже не ходить а я біля метро живу недалеко. От такої! Я рятую людей за що вони мене годують))))

Давно хотіла написати пару слів про самостійне життя) Кумедно звучить,але що поробиш? З тих пір як я переїхала і живу сама в квартирі радість при думці що треба повертатися ДОДОМУ мене не покидає. Спершу було звичайно не звично і трохи не по собі, але зараз я вкушаю всі радості такого існування. Навіть передати не можу! Мене лякає думка що треба буде повертатися назад, що треба буде жити з кимось ще в квартирі, що дома будуть люди...
Мені подобається йти додому через магазин.
Мені подобається писати список тих речей які треба купити.
Мені подобається коли сусіди пропускають мене у дверях.
Мені подобається коли до мене без попередження приходять друзі.
Мені подобається запах пахучих масел ( батьки його не переварювали)
Мені подобається що я їм що хочу.
Мені подобається..... подобається..... те що можна танцювати і співать на все горло хоч цілу добу.
І те що в кімнаті так часто панує СРАЧ.
І ліжко не заслане.
І музика гучно.
І ......
Правда зараз я прихворіла і траблово малёх. Але сьогодні у мене ночувала сестра і погодувала мене і ліками напоїла) Я хоч і хвора, але дуже рада. Я сестрі розповідала як то круто жити самому і тільки зараз зрозуміла на скільки це круто!!! От так от))) Так що чекаю в гості! Всє унижиниє і аскарбльонниє приходітє !!!...))))



Бажаю вам не хворіти в таку погоду і взагалі! Хай вам сяє сонце) Будьте благословенні!